Проект рішення щодо встановлення місцевих податків на території Спасівської сільської ради з 1 січня 2018 року

                                                                                                                                                                   

                                                                                                       ПРОЕКТ

У К Р А Ї Н А

СПАСІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ЗДОЛБУНІВСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                 (сьоме скликання)                              

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

від  05 травня  2017  року                                                                  №

Про  рішення щодо встановлення місцевих

податків

 

Керуючись статтями 140, 146 Конституції України, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2017 році» від 20.12.2016 року № 179-УІІІ та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-УІІІ,при погодженні з постійною комісією сільської ради з питань бюджету, планування соціально-економічного розвитку, аграрної політики, земельних відносин та природокористування,  сільська рада

 

В И Р І Ш И Л А :

1.    Взяти до відома, що:

1.1.              Відповідно до Податкового кодексу України, до місцевих податків належать:

–          податок на майно;

–          єдиний податок.

1.2.               Податок на майно складається з :

–          податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

–          податок нам майно  в частині транспортного податку

–          плати за землю.

 

2.    Встановити на території Спасівської сільської ради  з 1 січня 2018 року ставки фіксованого податку для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду  господарської діяльності, з     розрахунку на календарний місяць:

–          Для І групи платників єдиного податку  – фізичних осіб –

підприємців, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках та/або  провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг  доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень – у розмірі 10% прожиткового  мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на   1 січня податкового (звітного) року;

–    Для ІІ групи платників єдиного податку – фізичних  осіб –

підприємців, які здійснюють   господарську діяльність з надання послуг,  у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж  товарів, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1500000  гривень – у розмірі 10 %  відсотків до мінімальної  заробітної плати, встановленої законом  на 1 січня податкового (звітного) року.

 

 3. Встановити   на території Спасівської сільської ради  з 1 січня 2018 року

        місцеві податки на майно та затвердити відповідні Положення про:

        

           – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  додається;

           – податок на майно в частині транспортного податку, додається;

           – ставки земельного податку та орендної плати, додаєтьс

  4. Оприлюднити проект цього рішення та аналіз його регуляторного впливу на  сайті http://spasiv.in.ua/ в розділі «Спасівська рада» «Публічна інформація».

        5. Направити проект цього регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу до уповноваженого органу для підготовки, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, пропозицій щодо удосконалення цього проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики.

        6. Після одержання пропозицій та зауважень уповноваженого органу – Державної регуляторної служби України, відповідальній комісії   доопрацювати проект регуляторного акту та разом з рішенням постійної комісії щодо їх врахування, винести його на розгляд пленарного засідання.

          7. Контроль за виконанням даного рішення покласти на  постійну комісію сільської ради з питань бюджету, планування соціально-економічного розвитку, аграрної політики, земельних відносин та природокористування.          

                  

 

Сільський голова:                                                    Р.Кравець

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                        Затверджено

                                                                                                  рішенням Спасівської сільської  ради

                                                            від 5 травня 2017 року №___     

 

Положення про встановлення податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки на  територіїСпасівської сільської  ради

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості розташованих на  території  Спасівськоїсільської  ради.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.1.1. Об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

2.1.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

2.1.1.2. Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

2.1.1.3. Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

2.1.2. Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

в) гуртожитки;

г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), ветеранам війни  визнаними Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту,але не більше одного такого об»єкта на дитину та ветерана війни.

д) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

е) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

є) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

ж) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
 4. Пільги із сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості –                  на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

         4.2. Пільги з податку,що сплачується на відповідній території з об»єктів житлової нерухомості,для фізичних осіб не надаються на:

  а)об’єкт(об’єкти)оподаткування, якщо площа такого(таких) об»єкта(об»єктів)

  перевищує  п»ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування.

 б) об’єкти  оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів                ( здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 Ставка податку

 Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі, що не перевищує 2 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Ставки податку  на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

№ п/п

Об’єкт оподаткування

Розмір податку встановлений сільською радою

1. Житлова нерухомість для фізичних та юридичних осіб

1.1

– для квартири/квартир незалежно від їх кількості, площа яких перевищує 60 кв, метрів

– житлового будинку / будинків незалежно від їх кількості площа яких  перевищує 120 кв.метрів

– для різних типів об’єктів житлової  нерухомості, в тому числі їх часток, площа яких перевищує 180 кв. метрі

0.05відсоток розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року

1.2

-об»єкти житлової            нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України

0 відсоток розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня   звітного(податкового)року

2.Нежитлова нерухомість для фізичних та юридичних осіб

2.1

– для об’єктів нежитлової нерухомості , що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій , статути яких зареєстровані у встановленому законом порядку та використовуються для забезпечення, діяльності передбаченої таким статутом (культові споруди)

0  відсотка розміру мінімальної

заробітної плати встановленої законом

на 1 січня звітного (податкового) року

2.2

 

– господарчі (присадибні) будівлі:

допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції ,тощо.

0  відсотка розміру мінімальної

заробітної плати встановленої законом

на 1 січня звітного (податкового) року

2.3

– інші об’єкти нежитлової нерухомості

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові

будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) інші будівлі.

 

0,1відсотка розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом

на 1 січня звітного (податкового) року

 

5. Податковий період

     5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює  календарному року.

6. Порядок обчислення суми податку

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 6.1 пункту 6цього положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3.  Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

1) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

2) розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

3) права на користування пільгою із сплати податку;

4) розміру ставки податку;

5) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

6.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6.5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

7. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

7.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

7.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику післяотримання інформації про перехід права власності.

 

8. Порядок сплати податку

8.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується 100 % до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
 

9. Строки сплати податку

9.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації

 

10. Контроль

10.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється контролюючим органом.

11. Відповідальність

11.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до сільського бюджету покладається на платників податку відповідно до Податкового кодексу України  від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами).  

 

Секретар:                                                 С.Гаврилюк

                

 

 

Затверджено

рішенням сесії сільської ради

                                                                              від 05 травня 2017 р №____

 

ПОЛОЖЕННЯ

про податок на майно в частині транспортного податку на території

сіл Спасів, Цурків, Стеблівка

 

1. Платники податку

1.1. Платниками транспортного податку на території сільської ради є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані на території сільської ради згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення є об’єктами оподаткування. 

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, у яких (пп.267.2.1. Податкового Кодексу України):

–  від дати випуску минуло не більше 5 років;

– вартість яких становить  понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2018 року

Середньоринкова вартість визначається Міністерством економічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 01 січня податкового(звітного) року, виходячи з :

– марки;

– моделі;

– року випуску;

– об»єму циліндрів двигуна;

– типу пального.

Отже, у 2018 році до уваги вже не братимуться тип двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг легкового автомобіля.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.

 

4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль(п.267.4 Податкового, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

6. Порядок обчислення та сплати податку

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснює  податкова інспекція   за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають   державній податковій інспекціі   за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

7. Порядок сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування на території  Білашівської сільської ради  і зараховується до загального фонду сільського бюджету.

8. Строки сплати податку

8.1. Транспортний податок на території  Білашівськоїсільської ради сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

9. Відповідальність платників за сплату податку та контроль за його надходженням до бюджету.

9.1 Платники транспортного податку несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання декларації з транспортного податку до контролюючого органу, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати податку до бюджету міста відповідно до Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

9.2 Контроль за своєчасністю подання декларації з транспортного    

    податку до контролюючого органу, правильність його обчислення, повноту

    і своєчасність сплати до бюджету здійснюють  контролюючі органи.

 

 

         Секретар:                                                С.Гаврилюк

 

 

Затверджено

рішенням сесії сільської ради

                                                                                   від 05 травня 2017 р №___

 

 

ПОЛОЖЕННЯ
про ставки земельного податку та орендної плати на 2018 рік на землі Спасівської  сільської ради Здолбунівського  району Рівненської  області

 

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

 

Платниками земельного податку є:

– власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

– землекористувачі.

Об’єкти оподаткування земельним податком.

Об’єктами оподаткування є:

– земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

– земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування земельним податком.

Базою оподаткування є:

– нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого статтею 289 Податкового Кодексу;

– площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 

1.Ставка податку за земельні ділянки.

 

Враховуючи , що відповідно до:

–          пункту 284.1 статті 284 ПКУ органи місцевого самоврядування встановлюють  

      ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на

      відповідній території.  Органи місцевого самоврядування  подають відповідному

      контролюючому органові за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо

      ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку

      юридичним та  фізичним особам;

–          пунктів 7.2, 7.4 статті 7 ПКУ під час встановлення податків можуть передбачатися

      податкові пільги та порядок їх застосування, при цьому підстави для надання

      податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим

      кодексом;

–          пункту 30.2. статті 30 ПКУ підставами для надання додаткових пільг є особливості,   

      що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об»єкт

      оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

 

1.Встановити  з 01.01.2018 року на території Спасівської сільської радиподаток на майно в частині плати за землю.

2.    Встановити ставку земельного податкуза земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено:

 2.1. у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (крім земельних ділянок, зазначених у пунктах 3-5 цього рішення);

2.2.за земельні ділянки сільськогосподарських угідьв межах населеного пункту:

–   для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,3відсотка їх нормативної грошової оцінки;

–   для багаторічних насаджень – 0,3 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

2.3  ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності)становить 1відсоток  від їх нормативної грошової оцінки.

3. За земельні ділянки, зайняті житловим фондом гаражами, земельний податок справляється у розмірі 0,03 відсотка нормативної грошової оцінки.

4, За земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, земельний податок справляється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

5. За земельні ділянки (у межах населених пунктів), що відносяться до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові • будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані гірничодобувним”підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, земельний податок справляється у розмірі 0,02відсотка нормативної грошової оцінки.

6  Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі 0,3 відсотки, для сільськогосподарських угідь –  0,3 відсоток від нормативної грошової оцінки.

7. Ставка податку за земельні ділянки , розташовані за межами  населених пунктів , нормативно-грошову оцінку яких не проведено встановлюється у розмірі 0,4  відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

  8. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 3-5 цього рішення, іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до пункту 2.1 цього рішення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

9. Платники податку, об’єкт та база оподаткування, порядок обчислення податку та пільги щодо сплати, строки та порядок подання звітності про обчислення, строки та порядок сплати податку визначаються статтями 269-289 Податкового кодексу України.

10. Додатково до пільг, наданих статтею 282 Податкового кодексу України, звільнити від сплати земельного податку до селищного бюджету :

10.1 парки комунальної власності;

10.2 дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

10.3 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

10.4 дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів

10.5 підприємства житлово-комунального та комунального господарства селища, крім площ будівель (споруд) або їх частин, що надаються в оренду або належать на праві власності іншим суб’єктам.

11. Орендна плата за землю справляється відповідно до статті 288 Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до чинного законодавства.

12. Довести дане рішення до відома населення через засоби масової інформаціїна сайті http://spasiv.in.ua/ в розділі «Спасівська рада» «Публічна інформація».

13. Контроль за виконанням даного рішення покласти на планово-бюджету комісію, економічного розвитку села та гуманітарноїї політики, з питань сільського господарства, земельних ресурсів та соціального розвитку, спеціаліста-землевпорядника Кісільчук Л.І.

 

 

Секретар:                                          С.Гаврилюк

 

 

Аналіз

регуляторного впливу рішення сесії  Спасівської  сільської ради

«Про встановлення  місцевих податків»

 

         Аналіз регуляторного впливу підготовлений  відповідно до Законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004  № 308.

         Проект рішення сесії  Спасівської   сільської ради «Про встановлення  місцевих податків»  розроблений відповідно до Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2017 році» від 20.12.2016 року № 179-УІІІ та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-УІІІ, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються  в Україні, порядок їх адміністрування, врегулювання відносин, що виникають в процесі встановлення та скасування податків і зборів.

         Проект рішення розроблений з метою наповнення бюджету сільської ради, для виконання програми соціально-економічного розвитку територіальної громади. .

         Проектом рішення передбачається створення умов для надходження до бюджету сільської ради коштів одержаних від  сплати: єдиного податку  фізичними особами-підприємцями, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  земельного податку для населення за земельні ділянки, сплати податку на майно в частині транспортного податку  на території сіл Спасів, Цурків, Стеблівка Спасівської  сільської ради.

1.   Визначення  та аналіз проблем, які буде розглянуто шляхом регулювання.

Проблема, яку пропонується розв»язати шляхом державного

регулювання  господарських відносин, пов»язана з набранням чинності нового Податкового кодексу та визначення видів місцевих податків та зборів.

   Єдиний податок – один із значних джерел наповнення доходної частини місцевого бюджету.

   Важливість проблеми полягає в тому, що від рівня ставок єдиного податку залежить розвиток підприємництва  на території сільської ради і показник наповнення бюджету сільської  ради.

   Встановлення ставок єдиного податку не створить перешкод для розвитку підприємницької діяльності, а приведе запропоновані ставки до сьогоднішньої економічної ситуації.

   Особливу увагу треба приділити розміру ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  та розміру ставок земельного  податку за землю на території сільської ради. З метою  прозорості  та рівних умов серед суб»єктів  господарювання, громадян по сплаті податку  на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку розробляються нові ставки на 2018 рік.

   Встановлення податку на майно в частині транспортного податку надасть можливість  встановити ставку податку на кожен легковий автомобіль, що є об»єктом оподаткування та буде діяти на території Спасівської  сільської ради, відповідно до змін у податковому законодавстві

 

2.   Обгрунтування прийняття регуляторного акта.

           Основною метою прийняття  даного регуляторного акта є:

–   збільшення  надходжень до сільського бюджету;

–   забезпечення дотримання вимог діючого законодавства;

–   відкритість процедури, прозорість дій органу місцевого самоврядування при вирішенні питань, пов»язаних  із затвердженням  ставок місцевих податків на території Спасівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

 

3.   Визначення  та оцінка альтернативних способів досягнення встановлення цілей.

            В якості альтернативи до запропонованого регулювання можна розглянути збереження існуючої ситуації, що призводить до поглиблення існуючої проблеми. Надходження до місцевого бюджету чітко регулюються Бюджетним кодексом України. Основними джерелами надходження є –  місцеві податки.

 Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців можна збільшити шляхом перегляду діючих ставок.

Ставку земельного податку за земельні ділянки можна коригувати, диференціюючи розмір ставки податку.

За умови не встановлення нових ставок земельного податку рішенням сільської ради, відповідно до норм Податкового кодексу України, земельний податок буде нараховано за минулорічними ставками, без застосування коефіцієнту інтеграції НГО землі, що призведе до втрат сільського бюджету. Це суперечить регуляторним принципам.

У той же час обраний спосіб досягнення встановлених цілей є раціональним оскільки забезпечує:

–          Принципи державної регуляторної політики;

–          Досягнення цілей державного регулювання;

–          Реалізацію потреб у вирішенні проблем місцевого значення

–          Встановлення порядку нарахування і сплати та розміри ставок земельного податку з населення, який надходить до місцевого бюджету.

4.   Механізм, який пропонується застосувати для розв»язання проблеми і відповідні заходи.

            Згідно Податкового кодексу України до повноважень сільської ради належить прийняття рішення про встановлення  місцевих податків в межах населених пунктів. Зробити це можна шляхом прийняття відповідного рішення сільської ради. Запропонований спосіб досягнення цілі є єдиним і безумовним шляхом вирішення проблеми і ґрунтується на загальнообов»язковості виконання всіма учасниками правовідносин у системі оподаткування норм зазначеного рішення.

           Після прийняття зазначеного рішення, дії сільської ради з питань оподаткування відповідатимуть вимогам чинного законодавства.

5.   Обгрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта.

 

        Ймовірність досягнення цілей рішення ґрунтується на високій мотивації суб»єктів господарювання стосовно виконання вимог регуляторного акта, яка полягає у:

–          Простоті та доступності положень рішення;

–          Простоті виконання вимог рішення;

–          Врегулювання прав і обов»язків суб»єктів господарювання, на яких поширюється дане рішення;

–          Встановлення чіткого порядку розрахунку земельного податку за земельні ділянки державної або комунальної власності у межах населених пунктів.

         Можлива шкода у разі настання очікуваних наслідків дії акту не прогнозується.

6.    Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта.

Запропонований  проект рішення не потребує додаткових фінансових витрат на його впровадження з боку суб»єктів   господарювання.

 Прийняття зазначеного регуляторного акту повністю забезпечує досягнення цілей, передбачених пунктом 2 цього Аналізу, а саме: 

–    отримати   стабільні надходження  до сільського бюджету;

–          збільшити  обсяги  видатків для забезпечення  фінансування повноважень органів місцевого самоврядування;

–          сприятиме уникненню колізій в законодавстві та попередженню виникнення конфліктних ситуацій між органами державної податкової служби та платниками транспортного податку;

–          збалансованість і прозорість у сплаті суб»єктами господарювання місцевих податків і зборів;

–          збільшення рівня ефективності використання земель.

 

7.    Обгрунтування строку чинності регуляторного акта.

Планується встановити необмежений строк дії акта. У разі надходження пропозицій, зауважень  чи змін в податковому законодавстві  можливо буде внести до рішення  відповідні зміни чи доповнення.

8.   Показники ефективності регуляторного акта.

1.    Збільшення надходжень до сільського бюджету внаслідок запропонованого проекту рішення сільської ради.

2.    Кількість платників земельного податку, на яких поширюється дія запропонованого регуляторного акта.

3.    Рівень поінформованості платників податку з основних положень регуляторного акта.

9.   Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження  результативності регуляторного акта.

Для відстеження результативності рішення сільської ради відповідно

до статті 10 Закону України «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності» буде застосовано аналіз статистичних даних бюджетної та податкової звітності.

Повторне відстеження результативності  регуляторного акта буде

здійснено шляхом  щорічного затвердження бюджету та затвердження звіту про його виконання.

          Строки проведення базового, повторного та періодичного відстеження пропонується встановити у відповідності  з вимогами Закону України «Про державну регуляторну політику у сфері  господарської  діяльності».

 

 Аналіз підготував:

Секретар виконкому сільської ради                                         С. Гаврилюк

 

Керівник регуляторного органу                                                Р. Кравець

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх